Свої думи поет посилає на далеку Україну, до простого народу. Адже його думи — як сироти, а сиріт пожаліє тільки бідна людина, яка зазнала немало горя, голоду, злигоднів. Шевченко вірить, що ненька Україна привітає його «діток не­розумних, як свою дитину».