Любити – це перша і найважливіша заповідь християнства. Ісус на основі Старого Завіту говорить про два вияви любові: необхідно любити Бога усім серцем − всією душею і всім розумом, а ближнього – як самого себе (пор. Мт 22,36.40).Однак в нашому світі існує стільки зла і несправедливості, що не віриться у таку любов Бога. Нам спадає на думку, що якби Бог дійсно так любив, то Він би не дозволив стільки страждань за життя. Він би забезпечив роботою, житлом, допоміг купити машину й таке інше. Ось тоді б і надійшло переконання в дійсній його любові. Такі міркування характерні для кожної людини, подібні думки виникали в Ізраїлі ще за часів пророка Малахії, котрий написав: «Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас?» Біблія навчає, що навіть у нещасті Бог не перестає любити нас. Ілюструють це події із життя пророка Осії, котрому зраджувала дружина Гомер.Бог сказав йому: «…полюби жінку, перелюбку, так само, як Господь любить синів Ізраїлю, хоч вони й звертаються до інших богів» (Ос 3,1).