Так я погоджуюсь. В нашы дні час плине дуже і дуже швидко,що невстигаєш озирнутися , а вже пройшов день, а потім, місяць і рік.Коли ти радієш ти забуваєш про все і ця мить начебто розтягується і при тому проходить дуже швидко. Коли людина чомусь радіє таку,що перехоплює подих вона про це ніколи не забути бо це буде жити в ній вічною Про те що час плине, і шастя,і вічніть про це багато нетраба говоритию. Як написав Омар Хаям: Ми зібрання ляльок
Нас крутять як хотять
Небесний витівник 
На килимку життя
Ми витанцьовуєм 
Це правда а не казка
А потім падаєм у ящик небуття
Цей рубаї говорить про ту мить яку не треба упустити,що память має бути вічною