Була Галя, був Петро.
Сів Петро поїсти
Нема куди сісти. 
Питається він у Галі:
"Де подівся стільчик?"
А вона відповідає:
"Зробила олівчик.
Зробила олівчик
та не один, а багато!
Зараз прийдуть дітлахи
буде для них свято!
Буде для них свято,
олівців же багато. 
Сядуть в коло дітлахи
й будуть малювати!"
"Ой ти ж Галю, Галю.
Що ж ти наробила!
Краще б взяла пічку
та й з неї зробила!
Та й з неї б зробила 
олівців багато.
Знаю, неможливо, 
але було б свято! 
Було б таке свято!
Тебе б посвятили!
Галюж моя, Галю,
що ж ти наробила?"
(Складала що небудь, бо не знаю що робити..)