Почуття гумору як важливий компонент психологічного здоров’я

Особливості сучасних соціальних трансформацій в Україні вимагають від молоді високого рівня особистісного розвитку. Одним із ресурсів такого розвитку може стати почуття гумору, завдяки якому здійснюється забезпечення збереження психологічного здоров’я в процесі навчання.
Недарма в останні десятиріччя почуття гумору розглядають не лише як соціально бажану рису особистості, але і як важливий компонент психологічного здоров’я. Окрім підвищення позитивних емоцій і протидії негативним настроям, таким як депресія і тривога, гумор вважається цінним механізмом подолання стресових життєвих подій і важливою соціальною навичкою для початку, підтримування і розвитку задовольняючих міжособистісних стосунків. Значна кількість досліджень з психології гумору за минулі два десятиліття була сфокусована на зв’язку між гумором і різними аспектами психологічного здоров’я [1-3].
Канадський дослідник Р. Мартін розглядає почуття гумору як стилі гумористичної поведінки, серед яких він виокремлює потенційно корисні (афіліативний і самопідтримувальний) і шкідливі (агресивний і самопринизливий) для психологічного здоров’я суб’єкта стилі гумору.
Останнім часом у межах такого напряму досліджень особистості як позитивна психологія запропоновано розглядати готовність людини до виявлення почуття гумору і позитивне реагування на гумористичні прояви оточуючих як одну з ознак так званих „сильних” (здорових) особистісних властивостей. Ці „позитивні” (здорові) риси співвідносяться з шістьма чеснотами, що співпадають у різних культурах, тому вони були відібрані як загальнолюдські цінності, якими керується оптимально функціонуюча особистість [6]. Позитивні властивості особистості і дотримування людиною позитивних цінностей вважається позитивними психологами важливою передумовою психологічного, суб’єктивного, соціального благополуччя, які і зумовлюють психологічне здоров’я людини, і можуть слугувати ознаками його наявності у суб’єкта [4].
Серед однієї з шести чеснот виокремлено трансцендентність, що тлумачиться як наявність у людини уявлень про зміст життя і відчуття власного зв’язку з навколишнім світом. Дотримування людиною цінності трансцендентність забезпечує формування в неї