Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем. Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся. Жанр: автобіографічне оповідання. «Дивак» головні герої: Олесь (головний персонаж); Федько Тойкало, дід Прокоп, вчителька Матильда Петрівна, матір Наталка, школярі, селяни (другорядні персонажі). Проблематика «Дивак» єдності людини і природи; добро і зло; духовної краси особистості. Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак» — поведінка дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»); — природа навколо школи («По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»); — замерзла річка («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»); — ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);