При першій зустрічі з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. Це ми можемо зрозуміти з його мови та й сам Юлько казав: “Стефко це, Стефко Вус, соловій-розбійник з нашого двору.”  Але з деяким переживанням він віднісся до сороки з перебитим крилом. Можна зробити висновок, що він тільки захищає своє ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих ситуаціях. У главі ‘Як усе було насправді’ Стефко проявив себе справедливою людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів Юлька. Це його і відрізняє від підступного Ващука який не тільки хотів зробити зле Сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.