Жанр: вірш.

Тема : зображення туги за рідним краєм.

Ідея: співчуття козакові, що не знайшов своєї долі.

Основна думка: наймиліше у рідній стороні.

Сталі епітети: синє море, неньку старенькую, молоду дівчину, шляхи биті.

Порівняння: тече вода в синє море, та не витікає.

Персоніфікація: грає море, грає серце, думка говорить.

Гіпербола: «пішов козак світ за очі».

Метафора: грає серце козацькеє, а журавлі летять собі додому ключами, шляхи биті заросли тернами.

Паралелізм: «Тече вода в синє море, та не витікає, шука козак свою долю, а долі немає»;

«Грає синє море, грає серце козацькеє»;

«Сидить козак на тім боці, грає синє море. Думав, доля зустрінеться – спіткалося  горе»;

«А журавлі летять собі додому ключами. Плаче козак — шляхи биті заросли тернами».

Звертання: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув батька, неньку старенькую, молоду дівчину?».

Оклики: Тяжко з ними жити!

Анафора:   

Грає синє море,

Грає серце козацькеє.

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити.