Гарним і могутнім постає Дніпро у пейзажній картині М. Мурашка «Вид на Дніпро». Ясний літній день. Тихо, безвітряно. Сонце ніжно пестить землю, лагідним теплом зігріває синьо-голубу дніпрову воду.

Ліворуч від нас два дерева на краю високого берега. Листя на них темно-зелене, подекуди жовтаве, бо вже десь середина літа. Внизу видніється стежка, що поросла густою травою.

Дніпро-Славута могутньо несе свої води аж ген до обрію: Вони тихі, спокійні. Вдалечині розкидано невеличкі острівці. І над усією цією красото — блакитне, ясне, урочисте небо.

Картина створює світлий, радісний настрій. Коли роздивляєшся її, виникає нестримне бажання самому опинитися на мальовничих схилах Дніпра, помилуватися його чудовими краєвидами, величною красою.