Спільні ознаки приказки та прислів’я: відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер, вони поділяються на групи за змістом, не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований, належать до найменших жанрів усної народної творчості, стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки.); відмінні ознаки приказки та прислів’я: у прислів'ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Прислів'я —довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.)