Моя бабуся каже, що щастя - це здоров'я. Але людина може бути інвалідом і водночас почуватися щасливою. Бо вона може спілкуватися зі своїми друзями, які люблять її так, що не помічають її фізичних вад. І навпаки, фізично здорові люди бувають нещасливі, їх часто щось не влаштовує, вони всім незадоволені. Але я вважаю, що треба радіти кожному дню. Тому що життя - це такий величесзний скарб, який потрібно берегти. І водночас треба щедро використовувати кожен день, кожну хвилину, приносячи радість ішим. Це і є щастя.     Я щаслива тим, що в мене є родина і друзі. Я живу в чудовому місті, навчаюся у школі. Кожен день я прокидаюся вранці і бачу сонце, свою вулицю, місто, яке я добре знаю і люблю. Я радію снігові, квітучим садкам, усмішками своїх подруг. А ще я хочу добре знати свої здібності, щоб пізніше займатися улюбленою професією, тому що мрію бути лікаркою. Бомені так хочеться лікувати людей, давати їм надію на життя. Але життя - це велике щастя. Жити - це бути щасливим кожен день. Мені хочеться, щоб кожна людина була щасливою.