Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Голова його, мов бочка меду. Та й сам він був схожий на бочку або великого кабана.
Щоки були схожі на дві величезні налиті цвітом вишні, ніс, як бульба. Волосся кольору стиглої пшениці, так сяяло під променями сонця. Зразу було видно, що за ним доглядають.
Сам парубок був доглянутим. Одежа завжди чиста, не було синців під очима, ніколи не виднілися ребра або прес.