ЯК ВАЖКО ЗАРАЗ НА ДУШІ,
БО МИ УЖЕ НЕ РАЗОМ.
Я ГІРКО ПЛАЧУ В ТИШИНІ,
ТЕБЕ ВЖЕ НЕ ПОБАЧУ.
БЕЗ ТЕБЕ,МИЛИЙ,Я СКУЧАЮ,
Й З НАДІЄЮ ТЕБЕ ЧЕКАЮ.
НЕ ХОЧУ ,ЩОБ ЗАЗНАВ ТИ МУКИ,
ЯКІ ЗАЗНАЛА І ВІДЧУЛА Я.
МОЖЛИВО Я ЗАНАДТО РЕВНУВАЛА,
МОЖЛИВО ПРОСТО НЕРВУВАЛА….
НЕ ЗНАЮ…ЦЕ ТОБІ ВІДОМО.
ВЕЛИКУ Ж ПОМИЛКУ ЗРОБИВ,
ЩО ТИ МЕНЕ САМУ ЛИШИВ.
ТИ ЩЕ ПРО ЦЕ ВСЕ ПОЖАЛІЄШ,
АЛЕ ПІЗНІШЕ ЗРОЗУМІЄШ…

Опублікувати свій вірш про кохання Вірш про кохання №: 1008 Я тисячу віршів тобі не дописав – Розлука навпіл душу розламала, А я кохав, тебе кохав, А ти причини все шукала. Мільйони слів тобі не доказав І серце довго ще буде горіти, А я хотів, тобі хотів Всі квіти світу в ноги постелити. «За що?» - У Бога я спитав. – «Навіщо маю так страждати?» Я сто листів тобі не дописав, Мільйон разів не встиг поцілувати. У ніжності твоїй я потопав, А зараз мушу почуття топити. Всього себе тобі я віддавав, Навчила ти по-справжньому любити 
Джерело: