Ця постать не для
забуття.

Життя країни він
частинка,

Основа українського
буття.

І в пам'ять
врізалось те слово,

Що сказане було
крізь вік,

І не забудем ми
ніколи

Той 1861 рік.

Висока була
насипана могила брату,

Котру охороняє
Черкаський край,

Хоча Шевченко був і
сином, татом…

Тож пам’ятай його,
не забувай.

Він увійшов в
історію, як цар, як майстер слова,

Як відголосник всіх

страждань народу,

Його творчість – це
немов основа,

Немов продовження
усього роду.