Остап Вишня Як варити і їсти суп із дикої качки (Скорочено) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. "Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без яко-не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече..." Ідете компанією, бо качка любить іти в колективну каструлю. Обов'язково хтось згадає, що забув удома стопку. Качки літають на вечірній і вранішній зорьці. На вечірню зорьку, за мисливським законом, ви спізнюєтеся. Але нічого. Біля річки обов'язково є очерет або копиця сіна. Стелите плащ, лягаєте, і тут починається найцікавіший момент качачого полювання. Це коли старі, досвідчені мисливці починають розповідати про різні надзвичайні випадки. "Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони — факти, що все це насправді було, що: "Розкажу, то не повірите, але це факт!" І вільно дихається, і легко. Поволі голос оповідача затихає. Сусіда якось тяжко зітхає, а коли його запитують, чому, розмірковує, що в Америці яку все ж таки техніку придумали — двоствольну стопку! Вранці — бах! бах! Качку стріляйте в око, а як не поцілите, нічого. Йтимете з полювання повз базар або купите качку в більш вдалого мисливця. Головне — обскубти дику качку. Краще це робити у своєму кабінеті. Коли домашні скажуть, що то не качка, а курка, авторитетно являйте, що то тепер такі качки пішли, яровизовані