Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька, козак зажурився.

Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!

Ой поїхав з України козак молоденький, —
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину та там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув.

Звелів собі насипати високу могилу,
Звелів собі посадити червону калину:

«Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті!»