Десь далеко, в краній про яку раніше ніхто й не чув жила дівчина. Звали її Маруся. Була вона такою активною, всюди встигала: і по господарству допомогти, і в хаті підмести, і на городі поралась, і за сестричкою доглядала, і пряла. Але одного разу на село напали розбійники, все розгромили, а батьків Маруі забрали в полон. На велике щастя Марууся та її сестричка Анна пішли в ліс по хмиз. Повернувшись вони злякалися за своїх батьків побігли в хату та не застали там нікого,довго плакала дівчина та вирішила не опускати рук. Пішла вона в табір в якому навчали хлопців як імали йти на війну, залишивши сестру на стареньку бабусю, яка жила за річкою, проте хто хотів собі дівчисько в табір, та дівчинка не здалась. Вона пішла до місцевого кравця той зішив їй хлопчачий одяг, вона переодівшись побачила в собі хлопчину та для повного перевтілення вона обрізала свою косу. Пішовши в табір всі присутні подумавши що то був хлопець прийняли в табір. ПРОВЧИВШИСЬ  6 місяців дівчина вирушила рятувати батьків, та невстигла вона не було вже їх серед живих. Вирішила вона помститися і прокравшись вночі в намет вождя ворожого табору вбила його. Кинжалом просто в серце, швидко покинувши табір вона хотіла було втекти проте не так все легто син вожд помітивши її стрілив їй в правий бік, кров так і дзюрчала, дівчина покотилася до низу з крутого пагорба, перед очами все життя промайнуло під час короокочасного падіня. Проте не судилося їй померти знайшов її якийсь молодий вродливий парубок. Врятував Марусю. Разом вони повернулися у село і після одужання Марусі та довгих залицянь парубка молоді одружилися і довго жили разом, а маленька Анна була хорошою поічницею у вихованні дітей, допомозі по господарству та різним побутовим справам.