Михайль (Михайло) Васильович Семенко народився 31 грудня 1892 року в с. Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Після закінчення Курського реального училища три роки навчався в Петербурзькому неврологічному інституті. В цей же час почав писати - в 1913 році було опубліковано його перший вірш, потім збірка поезії "Прелюд", а в 1914 році дві наступні книги.

          Перша світова війна перервала навчання. У 1914 році Семенко був покликаний в армію, служив телеграфістом у Владивостоці. У 1918 році він повернувся на Україну, де присвятивши себе літературній діяльності, ставши лідером української "футуристичної революції". Семенко пережив всі етапи розвитку цієї літературної течії на Україні, ставши не лише поетом, а й теоретиком українського футуризму, творцем теорії "поезомалярства" [поезожівопісі] і "мета-мистецтва". З 1918 по 1931 рік Михайль Семенко видав близько двадцяти книг.

          У квітні 1937 року Семенко був заарештований за звинуваченням в "активній контрреволюційній і терористичної діяльності з метою повалення Радянської влади". 23 жовтня 1937 року Михайль Семенко Військовою колегією Верховного Суду СРСР був засуджений до розстрілу і в цей же день розстріляний.