Бодай пану в дворі страшно,

Як нам в полю сонце зашло,

Сонце зашло , ми ще жнемо,

При місяці снопи носимо,

При зореньках копи кладемо,

Опівночі додому йдемо,

На світанні вечеряємо,

У білий день знову йдемо,

Бодай пана не сховали,

Жеб собаки розорвали,

Поховали при долині,

Жеб йому вовки вили,

Бодай пана громи вбили ,

Як ми ручки потомили.