У тяжкий воєнний час хлопчик Климко залишився сиротою. Але він знайшов сили не лише влаштувати своє життя, а й допомагати іншим. Як дорослий, узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленьку доньку. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів пішки босим, постійно наражаючись на небезпеку Добрі люди пропонували залишитися в них, але Климко знав, що його чекають, на нього сподіваються. І виконав свій обов’язок до кінця Повість навчає добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.