Нашому народу завжди були притаманні чуйність, доброта, милосердя. Вважалося цілком закономірним і природним допомогти нещасному, знедоленому, дати притулок бездомному, поділитися з голодним шматком хліба, захистити скривдженого, немічного або старого. В житті людей необхідні чуйність, доброта, і не тільки для тих, хто її потребує, а і для тих, хто нею ділиться. Допомогти людині може навіть добре слово.