З давніх давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Можна сказати, що життя кожної людини починалося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала. Пісня йшла поруч з народом всі віки. Ось тому народ і говорить: "Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину₴.