Кожна людина мріє мати справжнього друга. Але далеко не кожен замислюється над тим, чи здатен він дружити по-справжньому. Мабуть, справжня дружба розпочинається з безкорисливих вчинків, які робляться задля іншої людини чи тварини. Так, навіть заради тварини, як у творі Л. Смілянського «Лідер».

Рятуючи пораненого голуба, Степанко робив це не заради себе, а задля птаха. Поки рани пташки загоювались, хлопчик доглядав її. За час лікування голуб звик до Степанка і почав йому довіряти. Мабуть, з цього моменту і розпочалася міцна дружба між Чубариком і голубом. Кожен успіх Лідера робив надзвичайно щасливим Степанка: «Чубарик був повен гордощів за свого Лідера. Хлопець не сумнівався, що саме він потягнув усіх інших за собою у височінь».

Через погане навчання тато покарав сина: завіз голуба за тисячу кілометрів від домівки. Степанко не просто засмутився, а навіть втратив будь-який інтерес до навколишніх подій: «Горе його було таке велике, що він і сам відмовлявся їсти. І таки справді змарнів. Часто кудись ходив самотньо. А повертався — мати бачила на його обличчі сліди від сліз…» Але не тільки Чубарик страждав, Лідер також довів своєму другу, наскільки є міцною їхня дружба.