Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:

    Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!