"Зацвіла в долині червона калина" - поетичний шедевр Тараса Шевченка, написаний на засланні. Це вірш, створений 35-річним поетом у першій половині 1849 року під час Аральської описової експедиції, до якої Тараса Григоровича залучили як художника. Вірш не має заголовка, тож його називають за одним чи двома першими рядками: «Зацвіла в долині» або «Зацвіла в долині червона калина».
Вірш належить до лірично-рефлексійних поезій Шевченка. Описана в творі картина не була безпосереднім малюнком із натури, зробленим поетом. Це певний уявний образ, своєрідний повчальний приклад.
Шевченко милується ним, як чудовим, ідилічним спомином зі свого рідного краю, як ідеалом любові і взаємин української молоді, що розвиваються природно і вільно на хвилях нормального почуття, коли до цих взаємин не втручується сваволя пана.