Тема твору: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

Композиція «Ти знаєш, що ти — людина?»
Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Проблематика «Ти знаєш, що ти — людина?» – людина і суспільство (призначення людини на землі); індивідуальність кожної людини; швидкоплинність часу і життя.

Художні засоби:

Повтори: Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?»Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!» Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».