КоментарАлегорично-символічну картину змальовує у вірші «Є тисячі доріг...» В. Симоненко. У кожного своє призначення і свій вибір — яку дорогу обрати. Можна знехтувати своїм «батьківським полем», піти на службу до сильних цього світу, отримати славу й багатство, нагороди та привілеї. А можна, долаючи утому, колючи босі ноги й заганяючи колючки, обробляти свою ниву, чесно виконувати свою справу. своє призначення відповідно до свого хисту.

Ліричний герой вірша обрав останнє, бо це його нива, і він нами гається просуватися широкою дорогою, а не вузькими стежками чи манівцями.