Нещодавно я прочитала оповідання О.Стороженка "скарб" . з початку початку твору мені не спадобався Павло бо він такий великий а сам нічого не вміє робити. я гадаю у більшості людей, під час читання виникає відраза до нього. його матір , котра його дуже кохала так піклувалась про нього , що вигодувала з нього лінивого й байдужого до всього хлопця. і лише його батько намагався виховати з нього мужнього і працьовитого парубка, але дружина йому не дозволила це оповідання примушує тебе поміркувати над таким питанням: "що таке щастя?". невже щастя і справді в тому, що весь день спати "у грошах" і їсти? чи може воно в тому, що можно дарувати радість людям, допомагати їм, і тоді душа буде чиста й щаслива . отже у цьому творі автор відобразив гидкий образ Павла , який нічого не робить , його матері, яка за ним доглядає , для того , щоб ми були працьовитими і берегли кожну хвилину свого життя. подумай і ти, над цим, а потім, віришиш , щастливий ти або ні пожалуйста, поставьте лучшим ответом, прошу пж