Автор - Євген Маланюк (1897-1968)

Назва: "Під чужим небом" (1920-1924)

Даний вірш був написаний в еміграції. Поет виразно показує свою тугу за батьківщиною.

Тема: патріотизм, сумні почуття ностальгії та любові до рідної землі.

Ідея/основна думка: вітчизна є вітчизна, її не замінить ніщо.
Слова ліричного героя збігаються зі словами й думками автора: він відчуває себе чужим за кордоном. Він пам'ятає все, що бачив і переживав на батьківщині, постійно думає про неї, як про кохану людину. Автор порівнює це відчуття із любов'ю до людини. Він не хоче жити тут, але вимушений. Повернутися додому він не може. Саме усвідомлення цього факту бентежить його найбільше.

Художні засоби:
- епітети: "золотосрібний ріг", "скажений біль", "вітер з кришталевих хвиль";
- порівняння: "життя давно, як божевільне, блудить";
- риторичні запитання: "куди ж іще заблудить безглузда путь і хто остереже?"
- тощо;

Вірш складається з п'яти частин, написаних Євгеном Маланюком в різні роки (1920-1924).
Деякі частини мають різні розміри: 4-стопний ямб, 4-стопний анапест, 5-стопний анапест.
Розмір, рима і ритм змінюються.

Ліричний герой і є автором. У вірші зображені тяжкі душевні переживання і сумні почуття самого Євгена Маланюка в еміграції.

Отже, "Під чужим небом" - це патріотична елегія.