Хлопчик,про якого говориться в цій розповіді,дивувався природі.Навчив його шанобливо і з повагою ставитись дідусь.Коли лебеді пролітали,хлопчик описував цю красу і страшенно милувався нею. Тепер люди не дуже дивуються природі,бо це звичне явище.Але дивуватись потрібно всьому,навіть тому маленькому насінячку,яке проростає і стає великою квіткою.Наша природа безцінна і треба піклуватись про неї та милуватись.

Шанобливе ставлення в цій повісті описується тим,що мати плекала землю.Михайлик захоплювався лебедями які летіли над його домом.В селі любили прихід весни тому,що тоді все починало розквітати .Михайлика змалечку вчили цінувати й шанувати природу.А також в селі любили гарбузове насіння.Тому Михайлик поділився насінням із вдовою.Бо на той час це вважали їжею.