О не журися за тіло ясним вогнем засвітилось воно
Чистим ,палючим як добре вино
Вільними іскрами вгору злетіло
Легкий пухкий попілець
Ляже вернувшися в рідну землицю.Стане початком тоді мій кінець
будуть приходити люди вбогі й багаті
веселі й сумні
радощі й тугу нестимуть мені
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
Шелестом тихим вербової гілки,голосом ніжним тонкої сопілки
смутними росами з вітів моїх
Я їм тоді проспіваю
Все ,що колись ти для мене співав 
Ще як напровесні тут вигравав
Мрії збираючи в гаю
Грай же,коханий,благаю!