Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар, я
В горя домовині -
Що ж се за нова зоря 
Мені блисла нині?
Дивний голос мя кудись
Кличе - тут-то, ген-то:
"Встань, прокинься, пробудись!
Vivere memento!"

Вітре теплий, брате мій,
Чи твоя се мова?
Чи на гірці світляній
Так шумить діброва?
Травко,чи се, може, ти 
Втішно так шептала,
Що з-під криги мертвоти
Знов на світло встала?

Тема: пробудження природи весною закликає людину до пробудження, до нового життя.
Ідея: людині сама природа нагадує: "Пам*ятай, що живеш!".
Віршовий розмір - хорей.