Багато років минуло вже від того дня, коли Моховинка врятувала діда, але він всеодно кожен день навідується до неї, приносить смачненького, забирає до себе на свята. В Хухи народилося багато діточок, так, що і не порахувати. Вони любили, коли приходив дід, він приносив їм солодощі. Але одного разу дід не прийшов, Хуха занепокоїлася, одразу відчула, що щось не так. Вона вирішила попрямувати до нього додому, але шлях до нього був далекий, і їй було досить складно подолати його самій, тому вона бере з собою дітей. Вона стурбована, що їй доводиться ризикувати не тільки своїм життям, але й життям маленьких хух. Дорогою вони зустрічають хлопчика на велосипеді, він спочатку злякався, не зрозумів, що це за звірі, а потім згадав, що їм розповідав один дідусь. Хлопчик довіз родину хух до діда. Хуха Моховинка зайшла до хати і зрозуміла, що дід хворий. Він відмовлявся від допомоги, бо багато чого навчився за цей час від Хухи. Але Хуха Моховинка так просто не здалася, вони з дітьми залишилися і допомагали діду, до його одужання. За цей час, вони дуже звикли жити у хаті, до того ж, і діду вже була потрібна допомога. Вони вирішили залишитися. І так жили вони у злагоді, допомагали одне одному, і стала Хуха домовинкою. І кожен день збиралися у діда діти зі всього селища, щоб пограти із маленькими хухами, послухати дідових історій, та поласувати солодощами.