Це питання є дуже різноплановим, і, власне я, не можу дати настільки чіткої відповіді. Невже знайдеться хоч одна людина, яка ніколи в житті не збрехала? Мені дуже слабко віриться, що це взагалі можливо. Я не хочу здатися поганою людиною, але навіщо ж брехати й самому собі? Ми не настільки ідеальні, бо для того і є у людини розум, щоб у потрібний момент зробити правильний вибір. З моральної точки зору, брехати-погано. Це дійсно так. Батьки з дитинства привчали нас, що не можна говорити неправду. Але, коли ми трохи підросли, ми, наперекір їх порадам, брехали. Можливо, це була зовсім таки маленька брехня, вона не була нічого варта. Але це зайвий раз доводить, що іноді бувають ситуації, де треба трохи прибрехати, не виходячи за рамки дозволеного, звичайно. Брехати можна тільки за необхідності, за великої необхідності.Завжди краще вийти із ситуації з гідністю, не кажучи при цьому неправди. Ніколи не можна брехати близьким, саме для мене, це є деяким "табу". Але, без сумніву, кожен сам робить вибір, який же шлях обрати. Кожен сам вчиться на своїх помилках. Головне- це ніколи не втрачати гідності, яка б ситуація не склалася, і не обманювати самого себе, насамперед. То ж, будемо ж всі творити добро і меньше брехати!