Середньовічні уявлення про зовнішність – це не греко-римське милування тілом. Тепер тіло стає негідним зображення, милування тілесними красотами заборонене, і це не може не позначитися на середньовічній моді. Красу тіла земного на довгі століття ховають під дорогоцінними тканинами, акцент в одязі ставиться на багатому оздобленні костюма.
Примітно, що соціальна градація не сильно відбивалася на одязі на початку періоду середніх віків (відмінність була хіба що в застосовуваних матеріалах і прикрасах, тоді як форма крою особливо не відрізнялася). Пізніше ситуація кардинально змінюється – костюм починає суворо визначати приналежність людини до того чи іншого суспільного стану.оловні деталі середньовічного костюма – лляна сорочка, штани, щільні панчохи (бре, шосс), сорочка поверх одягу, плащ і м’яке взуття з кольорової шкіри, яке порівняно із взуттям давнини стала більш закритою. У холод носять теплий хутряний одяг – кожухи, рукавиці. Згодом рукавички стають предметом розкоші і мають мало спільного з їх селянськими пращурами (щільно сидять на руках, мають розширення до передпліччя, покриваючи рукави). Верхній одяг представлений ​​відкритим плащем на шнурівці і гарнашем. Починаючи з ХІІ століття феодали одягаються в довгу одежу (довшими стають навіть туфлі). Кутюр’є не сидять без діла, послуги майстерних кравців нарозхват.
Що стосується середньовічного одягу жінок, то в моду входить шовк і інші матеріали високого класу, активніше використовуються орнаменти та елементи декору в одязі, вишивка також у пошані. Гудзики входять до вжитку, починаючи з XII століття, і виготовляються з кістки, металу, шкіри. На новоявлені етичні ідеали впливає і інтерес до східних звичаїв (сукні з газу і мусліну , китайські хустки ).