І притча, і байка мають моралізаторську настанову. Тобто обидва твори – це твори повчального характеру, які орієнтуються на алегоричну форму доведення змісту життєвих цінностей. Окрім цього, притча і байка мають спільну першооснову. На думку деяких літературознавців, вони походять із казок про тварин. Обидва твори мають філософічний характер, містять у собі певну мудрість.  Тобто, спільні риси байки та притчі – наявність моралі, алегоричність змісту, філософічність та походження.