"Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть  милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими  стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов  величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу  до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу  помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долині, випливав на захiд у  таку ж саму тiсну браму..."