Григорій Многогрішний
завжди прагнув життя,
гідного людини, він вважав:
«Краще вмерти біжучи, ніж
жити гниючи». І якимось
дивом хлопець утік, на ходу
вистрибнувши з «дракона».
Це був вірний стрибок у
смерть, однак «сміливі
завжди мають щастя», і
Григорій здобув щастя і волю
як нагороду за пережиті
страждання.
Герой опинився у родині
Сірків, де його прийняли, як
рідну дитину. За це юнак був
дуже вдячний цим людям і
не зміг утекти, не
попрощавшися з ними, бо
душа через те боліла. А як
часто можна зустрітись у
житті з людською
невдячністю. Ми бачимо, що
Григорій був порядною
людиною. Все, що він
пережив, не зламало його, не
заллямувало чисте й світле
серце.