Усім відомо, що добросердечність — це одна із гарних рис людини. Але, що це таке — добросердечна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо добросердечною , а іншу ні?

Мені здається, що доброта та добре серце не залежить від віку чи освіти людини. Людиною з дбрим серцем може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь.

Добросердечна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. Вона не залишить у біді, вона не допустить несправедливості. Добра людину не треба кликати і просити допомогти, вона сама поспішить на допомогу. Вона є сміливою. Така людина зможе висловити свою точку зору, якщо навіть вона не збігається із думкою оточуючих. Така людина вміє сказати негіднику і хаму правду в очі. І все це добросердечна людина зробить, не чекаючи винагороди, подяки, похвали. Просто така поведінка притаманна їй, і інакше себе поводити вона не може.