Юрба :
1. «Дарма! Привикнуть до всього можна».

2. «Смійтесь! Ваш сміх мене минає».

3. «Твій швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не зді­ймав з землі угору, нікого не кликав».

4. «Та ти кажи: ми й лежачи почуємо».

5. «У їх душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються».

6. «…всі як камені лежать. Не дивиться їм в очі «завтра». На­їлись хліба,— ну, і досить».

7. А завтра кору гризтимуть, а там траву».

8. «На те живемо, щоб вік дожити».

9. «Так ви не люди, а страховища якісь! Я вас… боюсь!..»

10. «Розбили голову… Розбили голову. Я умираю».