Найбезцінніша коштовність на землі - це моя сім*я.
Моя сім’я – найкращий скарб.
 Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх
батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці.
Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєю бабусею та дідусем.
Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і
справедливість, порядність, любов і ласку до мене,до
моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, до всіх, хто мене оточує.
Від своєї неньки я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які проявляє вона щодня.
Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій,
взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я стою твердо на ногах і впевнена у завтрашньому дні.

Треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і
сорому своєю поведінкою. І чого гріха таїти, що іноді ми засмучуємо
своїх батьків, завдаємо їм болю, своєю поведінкою, своїми вчинками,
своїм не хотінням чи не прагненням вчитися, і як боляче дивитися на їхні
переживання, на їхню душевну муку за нас, але вони добрі, вони готові за
нас своє життя віддати, що лише нам було добре, щоб ми жили радісно і
щасливо. Для своїх батьків – ми є скарбом тому, що ми їхні діти, а наші
батьки для нас є безцінним скарбом. Чому я написала, що мої батьки, моя
сім’я є скарбом, а тому, що я твердо впевнена – де у сім’ї між батьками
і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це
є безцінним скарбом для мене.

Я люблю свою родину, свою сім’ю тому, що це є мій безцінний скарб і я
буду берегти, як свою зіницю ока.