Писатиму від свого імені)
Недавно я ознайомилася з твором А.Дімарова "Блакитна дитина". Ця повісь переповнена пригодами. Проте слід звернути увагу на одну із них. Чи пам*ятаєте ви, як Только ліз у сад дядька Матвія по яблука? Якщо пам*ятаєте, то зрозумієте, чому я хотіла звернути на цю пригоду увагу. Якщо ще не зрозуміли, то я вам поясню. Ця подія є не просто цікава, а дуже захоплююча, оскільки виражає всі підліткові почуття: і та зацікавленість, коли Только ліз у сад, і те почуття небезпеки, коли на дорозі появилась собака, і те почуття так скажімо бажання помсти за скоєну образу. Дуже часто у нашому житті, ми зустрічаємо такі почуття, тому перш за все цей твір, а зокрема розповідь про пригоду найкраще розумітимемо ми - підлітки, бо самі не раз відчували ці почуття й емоції. Ось чому ця пригода мені сподобалася!