Не виставляти напоказ свої почуття — велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою, як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій. Спогади про Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Справді, адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна-однісінька в ліс, щоб побачити Мавку. Часто уявляла себе мужньою Жанною Д’Арк, а своїх товаришів — відважними лицарями.