Є тільки верлібр

Сьогодні знову й знову,
я не дивлюсь новини.
У них багато розпачу, печалі й зла.
Я бачу, як наші воєні гинуть знов і знов

Я неякийсь поет,
не  зірка з Малібу
Я звичайна дівчинка- натуралістка
Яка баче зло, печаль і в той момент ще й радість.
Я знаю, що нам тяжко відпускать чоловіків, синів, братів...

Але нам треба знайти у цьому оптимізм!
Вони пішли не себе втрачать,
а нашу Вітчизну захищать.