Непонятно за какое произведение вы говорите,но думаю за это.Если не это,то впредь,указывайте произведение и автора.
  У оповiданнi “Климко” Григора Тютюнника вiдтворена гра долi хлопчака.  Маленька людина потрапляє у вирій подій, смертi та мук. Климко, який завжди жив тiльки на станцiï, спершу бачить змiни тiльки у тому,що оточує його. Дзвiнка, незносима тиша, похмурi, стурбованi обличчя. Вагони потягiв навантаженi важкою бойовою технiкою,неезвично i страшно. Але Климко виявляється сильнiшим за вiйну, за цю винищувальну машину. Хлопець,який вже нi вiд чого не залежить, виявляє самостiйнiсть, винахiдливiсть і наполегливiсть.Хлопець не може залишатись стороннiм спостерiгачем, тому намагається хоч якось, зі своïми силами допомагати пораненим людям.     
   Климко опиняється мiж життям та смертю. Але незважаючи на це, він вiдчуває вiдповiдальнiсть :думає про iнших, вiдчуваючи серцем, що його друзi дуже непокояться.
   Вбитий вiйною, Климко вистояв i залишився людиною, встиг стати справжнiм дорослим чоловiком, що пiклується про iнших, вiдповiдальним, самостiйним, витривалим, мiцним, як скеля. Вiн багато встиг за своє коротке життя, встиг зрозумiти i довести, що за будь-яких обставин потрiбно залишатись людиною i цим перемiг вiйну.