Жодна тварина не потребує цього розуміння. Саме бажання зрозуміти мету свого приходу в цей світ відрізняє людину від інших живих істот. Але людині недостатньо тільки харчуватися і розмножуватися. Обмежуючи свої потреби фізіологією, вона не може бути по-справжньому щасливою. Маючи сенс життя, ми отримуємо мету, до якої можемо прагнути. Сенс життя – це мірило того, що важливо, а що – ні, що корисно, а що шкідливо для досягнення нашої головної задачі. Це компас, який показує нам напрямок нашого життя.У тому складному світі, в якому ми живемо, без компаса обійтися важко. Без нього ми неминуче зіб’ємося зі шляху, потрапимо в лабіринт, упремося в глухий кут. Саме про це говорив видатний філософ давнини Сенека: «Хто живе без мети попереду, той завжди блукає».День за днем​​, місяць за місяцем, рік за роком ми блукаємо по тупикам, не бачачи виходу. Рано чи пізно ця хаотична подорож приводить нас до розпачу. І ось, застрягши в черговій кризі, ми відчуваємо, що у нас немає вже ні сил, ні бажання йти далі. Ми розуміємо, що приречені все життя потрапляти з одного глухого кута в інший, навіщо тоді жити? Іноді в такі хвилини нас захльостує відчай. Справді, який сенс, якщо не можна нікуди вийти з цього жахливого лабіринту?