Україна — традиційно хліборобська країна. То ж земля, відношення до неї були мірилом духовної зрілості кожного українця протягом багатьох віків. Усі прагнен¬ня, усі свої надії на майбутнє хлібороб завжди спрямо¬вував до землі. І звалася вона «матінкою», «святою». І не дивно, що в українській літературі тема землі займає провідне місце.Про те, що значить для людини, для хлібороба зем¬ля, розповідає й однойменний твір О.Кобилянської. «Факти, що спонукали мене написати «Землю», — пише Кобилянська, — правдиві. Особи майже всі до одної та¬кож із життя взяті».Сюжет повісті простий, але страшний. Щоб одружи¬тись з коханою дівчиною, молодший брат убиває стар¬шого, бо тому у спадок повинна була дістатися батьків¬ська земля.Земля направляє вчинки усіх персонажів. Івоніка Федорчук хоче одружити свого старшого сина з нелю¬бою Парасинкою тільки тому, що їхні наділи «грани- чать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова».