Весняний вечір. Українське село відпочиває. Навколо садочки, чепурні біленькі хати. Соловейко ще не спить. Співає свою пісню разом з вітром і місяцем. Ось яка гарна картина рідної природи описана у вірші Лесі Українки «Вечірня година».Природа як жива істота в поезії:
Уже скотилося із неба сонце.
Заглянув місяць в моє віконце.
Ніч і вітер колишуть хати, немов дітлахів.
Леся Українка дивується красою рідної Батьківщини:
Ой, чи так красно в якій країні.
Як тут на нашій рідній Волині!
Мені також подобається спостерігати за природою вночі. А коли читаєш вірш Лесі Українки, то немов опиняєшся в цьому затишному українському селі. Я згодна з поетесою, що найкраща природа може бути тільки на Батьківщині.