Запахла осінь в'ялим тютюном,

Та яблуками, та тонким туманом,

І свіжі айстри над піском рум'яним

Зоріють за одчиненим вікном.

 

У травах коник, як зелений гном.

На скрипку грає.

І нащо ж весна нам.

 Коли ми тихі та дозрілі станем,

І вкриє мудрість голову сріблом?

 

 Бери сакви і рідний дім покинь,

І пий холодну, мовчазну глибінь.

На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти

 І, стопчуючи килим золотий.

Забудь про вежі темної гордині.