Герой Небесної Сотні не дожила двох тижнів до свого 65-річного ювілею. Під час зіткнень на Грушевського 18 лютого він отримав поранення. А крижана вода з водомети добила його і без того неміцне здоров'я. Серце Василя Шеремети перестало битися 7 березня в столичній лікарні.    Життя не балувало героя Небесної Сотні.  Ще в дитинстві він дізнався, що таке бідність "До школи ходили по черзі" згадує Галина, Взуття по черзі , потому что не вистачало на дев*ятьох дітей. З другого класа по дорозі додому кожен тягнув за собою сани, навантажені дровами, щоб було чим хату топити,  і на чому хліб пекти. Вони могли б жити по іншому. Якщо б  у свій час родину їх батька не розкуркулили, а прадіда не розгубили як ворога народу. Радянська влада переслідувала  батька героя Небесної Сотні все життя. Ось тільки доносити не треба було..він сам був чесною и щирою людиною ..Такими і виховував своїх дітей. Закінчивши вісім класів, 15-річний Василь поїхав  з батьківської хати в Харьків на заробітки.  Але довго та мне витримав повернуся  в Київ. За своє життя Василь натерпівся різних бід.У нього був сумний і вдумливий погляд.  Але він ніколи не скаржився. Намагався не показувати як йому було важко..згадує Галина. У дворі будинку де виріс Василь Олександрович у грудні зрубали стару черешню,  яку посадили, коли герой Небесної Сотні був ще юнаком.  Після його  на зрубі дерева з*явилися темні плями. В них люди бачать образ  Богородиці.